коли навколо зорі...

Зірки. Безмежне небо. Молочний шлях. 

А давно у нічний час спостерігали за ними?
У місті - їх видно, та лише виїхавши за його межі - все змінюється, змінюємося ми самі...

Спостерігаючи за ними в межах 50 кілометрів від великого міста розумієш, що це крутіше ефекту 3D в кінотеатрі. В такі моменти, споглядаючи в небо, розумієш, що небо, життя - безмежне, щось незалежне від нас, все проходить, ми не вийняок, ми можемо просто поспостерагати за всім навколо, а можемо взяти безпосередню участь у цьому вирі подій... :)
Мріяти, тоді коли ти під відкритим небом, хоч і недовгий час  - неоціненно, така можливість дозволяє оцінити свої можливості, зрозуміти, чого ти хочеш досягнути, або просто кого бачити поруч... 

Зорі - це те, що падає швидко, та ефектно, це те, що освітлює і показує нам шлях, хоча ми не завжди їх помічаємо - занурюючись у свої понурі будні.

Роздивляючись небо, можна побачити як супутники, які рухаються поколу так і блимаючі ліхтарі літака, але зрозуміти це все можна лише споглядаючи все із Землі, бо летячи в небі, ми бачимо лише світло мегаполісів, завдяки якому, ми не бачимо оновного - світил, які не потребують пояснень, а може завдяки їм ми живемо, і ми можемо лише сподіватися, що на інших планетах, в інших галактиках є форма життя, з якою можна зустрітися :))

п.с. Піднімайте частіше свої очка до неба, 

       Споглядайте своє життя під кутом 73 градуси. :)

       Вірте у чудо, а ЧУДО це кожен з нас, 

       Бо народитися, це вже великий дар, можливість...

       Не марнуймо того, що нам дано лише один раз і більше не повториться!